Сутиски існують, згідно письмовим джерелам, з 16 століття. Розташовані в 10-ти км від районного центру – м. Тиврів та в 30 км від обласного – Вінниці. На відстані 13 км – залізнична станція Гнівань. Населення складає приблизно 7 тис. осіб.

На окраїні поселення з боку районного центру Тиврів – ворота з вивіскою школи-інтернату. Довга під’їздна доріжка веде до стилізованої вартової башти. Це — колишня садиба маєтку графа Д. Ф. Гейдена, вибудована в другій половині дев’ятнадцятого століття. Сам палац не зберігся, лишилися лише флігелі, які були зведені колись „під готику”. Разом з новими будинками та непродуманою посадкою дерев флігелі приховують колись чітке планування чудового парку.

Ділянка під садибу була вибрана напрочуд вдало. Тут Південний Буг зустрічає високі скелі рожевого граніту на лівому березі, круто звертає між лісистими пагорбами. Намагаючись використати головну принаду місця — мальовничість пейзажів, яка відкривається з кручі на дальні хати Сутисок, творці парку підкорили планування алей оточуючому ландшафту. Дерева вздовж бровки відкосів згруповані так, що кожна точка огляду як рамкою оточена зеленню, неначе жива картина. Пейзажі тут найпрекрасніші із тих, що можна знайти на Вінниччині, та, можливо, і в Україні. (За путівником Д. Малакова)

У Сутисках функціонує колись відомий на весь Радянський Союз завод “Автоелектроапаратура”, що забезпечував роботою понад 3 тис. жителів селища та навколишніх сіл. Зараз виробництво значно скоротилось, проте ведеться. Також у селищі є пожежна частина, хлібопекарня, інкубаторна станція, добре розвинений приватний сектор виробництва. На жаль, варвари зруйнували хлібозавод, що колись забезпечував смачним хлібом не тільки сутисчан, але і жителів навколишніх сіл. Також діє гідроелектростанція.

У селищі функціонує загальноосвітня школа, а також загальноосвітня школа-інтернат, що переживає відродження завдяки допомозі меценатів, та навчально-виробничий комбінат. Також завдяки місцевим активістам, нещодавно відкрився музей селища. У приміщенні музею за радянських часів функціонував машинобудівний технікум.

З житлових будинків більшість – це приватний сектор. Багатоквартирні будинки, а їх у Сутисках більше десятка, побудовані в 70-90 роки заводом для своїх працівників, заввишки у 5 поверхів.

Сутиски з усіх боків оточені лісами, що багаті на гриби та ягоди. Селище майже навпіл розділене річкою Південний Буг. Поруч із селищем багато ставків.

Влітку, та й в інші пори року, коли стоїть гарна погода, Сутиски приваблюють любителів екстремального відпочинку – на місцевому аеродромі за прийнятну плату можна політати на планері, 'кукурузнику', навчитися стрибати з парашутом. Інколи проводяться змагання та зльоти з вищеназваних видів спорту.

На жаль, з розваг для молоді Сутиски можуть запропонувати лише дискотеку в суботу та неділю, а також салон комп'ютерних ігор.

Відсутність роботи та інфраструктури відпочинку призводить до поступового відтоку молоді до обласного центру та інших міст України і ближнього зарубіжжя.

Сутиски – батьківщина Героя Радянського Союзу, льотчика-винищувача, командира ескадрильї 402-го винищувального авіаційного полку Володимира Олексійовича Єгоровича, що за Велику Вітчизняну війну знищив 26 літаків противника, в тому числі (!) в небі над Берліном у квітні 1945 року, він на своєму ЯК-9т збив фашистський реактивний літак МЕ-262. Крім нього за роки ВВВ це змогли зробити ще тільки 5 льотчиків. Трагічно загинув 27 квітня 1953 року.

1. Вулиці та провулки в селищі були вузькі, проходи між будинками, огорожами тісні – від цього пішла назва Сутисок.
2. Від слова 'СУТУЖНО'
3. А ще були сутички козаків з поляками та турками.